Київський науково-дослідний інститут харчування був створений в 1932 р. згідно рішення Наркомздоров'я УРСР - з метою поглибленої розробки наукових проблем харчування населення, а також координації робіт в цій галузі. У цьому ж році до нього приєднався Київський філіал Всеукраїнського інституту харчування, заснований у 1931 р., який займався питанням дієтичного харчування.

   А в 1934 р., у зв'язку з переводом столиці України в Київ, Всеукраїнський інститут харчування, який знаходився в м. Харкові, з матеріальною базою, обладнанням, бібліотекою і частиною співробітників, влився в Київський НДІ харчування.

   З моменту створення інституту його наукова діяльність була спрямована на розробку основ раціонального харчування окремих контингентів населення, діагностику і профілактику харчових отруєнь, вивчення хімічного складу харчових продуктів та ролі вітамінів у харчуванні, наукове обгрунтування принципів лікувального харчування.

   У довоєний період були розроблені експресні і нові методи досліджень харчових продуктів, в першу чергу мікробіологічні методи (Поллак Г.Ф., Аскалонов С.П. та ін.).

   За розшифровку етіологічного фактору захворювання “НЗ” (невідоме захворювання), яке виявилося стахіобактеріотоксикозом, велика група науковців інституту в 1940 р. була нагороджена орденами і медалями (Поллак Г.Ф., Серебряна С.Г., Аскалонов С.П. та ін.).

   У післявоєні роки більш ширшого вивчення набуває вплив харчування на біохімічні та фізіологічні процеси, на захворюваність населення.

   У ці роки провідним напрямком наукових досліджень в інституті стала розробка наукових основ раціонального харчування організованих контингентів дитячого населення (Старцев І.А. та ін.), обгрунтування харчування робітників, які мають контакт із свинцем та його солями (Гольдштейн Б.А.) та вивчення ролі харчування в профілактиці токсичної дії пестицидів (Серебряна С.Г., Тостановська А.А., Антонович Є.О.).

   У лабораторії мікробіології були розроблені нові види дієтичних продуктів багатих вітамінами групи В: ацидофільно-дріжджове молоко і ацидофільно-дріжджовий сир (Аскалонов С.П., Добрієр І.Б., Лозбін Л.І., Марова М.С.).

   Підготовлена Аскалоновим С.П., Добрієром І.Б і Гордіним Б.Л. монографія “Микробиологические исследования и санитарная экспертиза пищевых продуктов” перевидавалась 3 рази.

   З розвитком великої хімії виникла необхідність гігієнічного вивчення ядохімікатів для обробки сільськогосподарських культур. Лабораторією токсикології (Тостановська А.А., Серебряна С.Г., Антонович Є.О., Лапченко В.С.) було вивчено більше 30 пестицидів, розроблені методи їх визначення та установлені їх гранично допустимі рівні в харчових продуктах.

   Це були одні з перших гігієнічних робіт, виконаних по цій проблемі, в колишньому СРСР. Потім вони були продовжені у ВНДІГІНТОКС і після його створення.

   Виконана по народногосподарському плану колишнього Союзу робота по санітарно-гігієнічному вивченню білково-вітамінного концентрату (БВК) українського виробництва, отриманого із вуглеводнів нафти, у 1971 р. удостоєна премії першого ступеню Держкомітету з науки і техніки Ради Міністрів СРСР.

   Вперше в Союзі проведені епідеміологічні дослідження дитячого і дорослого харчування по виявленню факторів ризику атеросклерозу, одним із яких є ожиріння (Мостова Л.О., Дунаєвський Г.А.).

   У 1971 р. в інституті було сформоване нове наукове направлення – гігієнічне вивчення нових ресурсів білка і розробка продуктів підвищеної біологічної цінності, очолюване директором інституту Майструком П.М.

   У комплексі з Інститутом біохімії АН УРСР та Українським НДІ м'ясної і молочної промисловості, розроблений оригінальний метод освітлення крові забійних тварин, що дозволило максимально використовувати її в харчуванні населення. За участь у цій роботі д.м.н. Майструк П.М. та к.м.н. Соломко Г.І. удостоєні Державної премії УРСР. На основі освітленої крові створений новий повноцінний білковий продукт – суха білкова суміш (СБС).

   Разом з Українським НДІ м'ясної і молочної промисловості та Інститутом біохімії АН УРСР продана ліцензія в Народну республіку Болгарію “Новий білковий продукт”.

   Інститут на протязі багатьох років був провідною установою колишнього СРСР з гігієнічної оцінки харчових ресурсів Світового океану.

   У лабораторії хімії та експертизи харчових продуктів (Левінтон Ж.Б., Фліс Л.М., Ятченко О.О., Хіміч Т.Л., Левицька Н.П.) розроблені нові методичні підходи щодо установлення харчової цінності і безпечності нових гідробіонтів, які раніше не використовувалися в харчуванні населення. Досліджено біля 60 видів нових промислових риб та іншіх об'єктів рибного промислу.

   У результаті проведення досліджень в лабораторії гігієнічної оцінки харчових і кормових добавок (зав. д.м.н., проф. Припутіна Л.С.) підготовлені заключення про можливості використання в харчовій промисловості ферментних препаратів, консервантів, ароматизаторів і багатьох кормових добавок (Припутіна Л.С., Воробйова Т.В., Ольшевська О.Д., Інгре В.Г.).

   На основі багаторічних досліджень (д.б.н., проф. Рубенчик Б.Л., Петрунь Г.С., Плісс М.Б., Горбань Г.П. та ін.) висунуте нове представлення про взаємозв'язок харчування і раку. Результати досліджень узагальнені в монографіях “Питание, канцерогены и рак” і “Биохимия канцерогеноза” (Рубенчик Б.Л.).

   У 1982 р. інститут відсвяткував 50-річчя з дня заснування.

   За значний вклад в розробку актуальних питань гігієни харчування, підготовку наукових кадрів інститут і директор Майструк П.М. були нагороджені Почесною грамотою Президіуму Верховної Ради УРСР.

   У 80-90-ті роки слід відмітити дослідження по розробці таблиць хімічного складу рибних продуктів. Одержані інститутом дані по хімскладу традиційних риб і нових промислових об'єктів увійшли в розділ “Рыба, рыбные и другие продукты моря”, І і ІІ томів та “Таблиц химического состава пищевых продуктов”- 2-е видання, ІІІ тома (М., 1991, Левінтон Ж.Б. і група співавторів).

   Результати роботи цієї ж лабораторії по уніфікації методів вивчення харчової цінності продуктів увійшли в збірник “Унифицированные методы анализа пищевых продуктов” (М., 1991).

   Розроблені санітарно-бактеріологічні нормативи оцінки молочних продуктів для дитячого харчування (разом з Інститутом харчування АМН СРСР), а також мікробіологічні критерії оцінки якості та безпеки нових харчових продуктів для здорових і хворих дітей, які увійшли в Союзні СанПіНи (Яремко С.В., Борщ Г.Г., Македон І.Ю.).

   Розроблені нові спеціальні дієти для підвищення ефективності лікування хворих, які страждають гастроентерологічною патологією в поєднанні з ожирінням (Карпенко П.О., Степанова Н.В., Данік Л.М.).

   Наш інститут здійснював координацію і керівництво з розділом Чорнобильської програми по медико-біологічним дослідженням нових харчових продуктів і харчових речовин.

   Крім Національної програми по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, інститут координував виконання другої програми “Створення і освоєння промислового виробництва альбуміну і продуктів харчування на його основі для лікувально-профілактичних цілей” (Грант Кабінету Міністрів України), в якій приймали участь Левінтон Ж.Б., Дядечко О.В. та ін.

   У цей період розроблена уніфікована система гігієнічного контролю нітратів в харчових продуктах, нормативи допустимого вмісту нітратів в харчових продуктах і раціонах для дітей (Циганенко О.І., Лапченко В.С., Ємченко Н.Л. та ін.).

   Директором інституту Смоляром В.І. вперше обгрунтована нова концепція збалансованого харчування населення, яка лягла в основу Національної програми по харчуванню.

   Історія інституту багата не тільки своїми науковими досягненнями, а і іншими змінами в його статусі.

   У 1965 р. Київський НДІ харчування був переіменований в Київський НДІ гігієни харчування.

   З 1989 р. і до кінця 1994 р. інститут входив в склад Українського наукового гігієнічного центру (УНГЦ).

   У кінці 1994 р. Київський НДІ гігієни харчування був виведений із складу УНГЦ, переіменований в Український НДІ харчування і переведений на держрахунок, а в жовтні 1997 р. перетворений у Відкрите акціонерне товариство “Український НДІ харчування”.

   Незважаючи на те, що інститут набув іншої форми власності, він як виконував так і продовжує виконувати державні замовлення Кабінету Міністрів України, інших міністерств і відомств.

   Так за час існування ВАТ “Український НДІ харчування” спільно з іншими науковими установами розроблені:

• національні „Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії” (1999);
• норми добової потреби вітчизняних та імпортних харчових продуктів для дітей різних вікових груп за Національною програмою „Діти України”.

   За постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України розроблені:

• набори харчових продуктів для дітей, а також для працездатного та непрацездатного населення України;
• диференційовані набори продуктів для дорослого населення України, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи.

   Інститут приймає участь у підготовці постанов Кабінету Міністрів України та проектів законів України з питань гігієни харчування.

   Про важливість і рівень досліджень в галузі гігієни харчування в Україні свідчить той факт, що в різні роки по цій проблемі працювали, крім згаданих вище, такі видатні вчені, як академіки Фольборт І.В., Губергріц М.М., професори Шамрай Є.Ф., Тичинін В.А., Путілін М.І., Коломійцева М.Г., Щупак Н.Б., Габович Р.Д. та ін.

   Великий внесок в розвиток гігієнічної науки по харчуванню внесли зав. кафедрами Барченко І.П., Столмакова А.І., Смолянський Б.Л., Ванханен В.Д., Ципріян В.І., Яцула Г.С., Козярін І.П.

   Директорами інституту за роки його існування були: Гордін Б.Л. (1932 - 1934), Гордін М.М. (1934 - 1938), Поллак Г.Ф. (1939 - 1941), Свєршков І.В. (1944 - 1949), Качала М.Г. (1949 - 1952), Бойко Є.П. (1952 - 1953), Стовбун О.Т. (1953 - 1962), Лещенко П.Д. (1962 – 1971), Майструк П.М. (1971 - 1984), Смоляр В.І. (1984 - 1994), Передерій В.Г. (1994 - 2003).

   З 7 травня 2003 р. директором інституту є Швець О.В.